Притча про “блудного сина”

Промовляючи своє ім’я, людина відкриває програму, яку ми можемо прочитати. Програму, за допомогою якої пізнається особистість. Саме з імені почалось наше знайомство з дорогим гостем з України – отцем Володимиром Козаком. Адже під його проводом пройшла зустріч молоді «Діти Марії».

Прослухавши притчу про блудного сина, кожен назвав по слову, яке йому найбільше запам’яталося: прощення, розкаяння, повага, гордість, син, батько, брат, озлоблення, навернення, любов, доброта, гріх, приниження, блудний. Усього було 14 слів. Завдання, яке поставив перед нами отець, – це написати твір, уживаючи всі ці поняття.

Розділившись на дві групи, назви яких були на честь апостолів Петра і Павла, ми завзято взялися до роботи.
Написані твори були зачитані вголос та нагороджені оплесками. А в наших думках залишилися глибокі роздуми про притчу.

Любов Божа настільки велика, що, незважаючи на велику кількість гріхів, Господь завжди прощає нам і чекає нас у своєму домі, як батько чекав блудного сина.

Часто людині потрібно опуститися аж на саме дно, щоб зрозуміти, що вона зійшла з правильного шляху. І вже тоді, будучи на цьому дні, переступивши через свою гордість, вона кається, просить прощення та навертається. А Господь, як батько, терпляче чекає та зустрічає нас з відкритими обіймами, повними любові. Адже людина, як і блудний син із притчі, вернулася додому, а для Батька – це неабияка радість.

Зустріч молоді 03.04.16 р.

Поділитися в: