10.07.2015 Проща архибратства МБНП до Меджугор’є

     Бажання відвідати Меджугор’є народилось у мене кілька років тому, коли я прочитала книжку про це містечко, яку подарувала мені сестра. Мої рідні та друзі вже декілька разів бували там і щоразу привозили мені звідти вітання від Марії. Я розуміла, що Богородиця в такий спосіб кличе мене до Себе в гості.

     І ось, 10 липня цього року, я з сім’єю нарешті прибули до містечка Меджугор’є у Боснії та Герцеговині. Зустрівшись із нашим провідником, о. Володимиром Сабатом, і прочанами з Барселони, ми одразу взяли участь у Службі Божій. На Літургії, яка відбувалася на площі позаду церкви, я побачила тисячі прочан із різних куточків світу. Всі очікували, щоб приступити до Святої Сповіді. Для цього там було збудовано десятки сповідальниць, а сповідали людей багатьма мовами.

     Опісля вечері ми вирушили до гори Подбрдо, місця, де візіонери вперше побачили Богородицю. На цій горі збираються прочани, щоб разом молитися на вервичці. Ще у підніжжі гори до нас приєдналося троє людей зі Словаччини, і ми разом молилися Вервицю українською та словацькою мовами. Стрімку кам’яну дорогу ми подолали з приємною легкістю, незважаючи на гостре каміння та сутінки. На вершині я побачила статую Марії — Цариці Миру. Меджугорська Божа Мати — це Мати миру! На горі люди навколішки молилися або просто перебували у тиші. Я також, ставши на коліна перед Марією, почала молитися. Надзвичайна благодать! І я почала плакати. Це були сльози радості, через які я відчула любов Богородиці особисто до мене. Зараз я ще глибше розумію ці сльози, прочитавши одне із послань Марії: «Якби ви знали, як я люблю вас, ви б плакали від радості!»

   Наступного дня, на світанку, ми вирушили на Хресну дорогу до гори Кріжевач, що височить над Меджугор’єм. Гора дуже стрімка і скелиста. З молитвою, дивлячись під ноги, ми долали стацію за стацією. Цю дорогу можна порівняти із нашим життям. Треба бути впевненим у сьогоденні, не озираючись назад і не вдивляючись наперед. Тільки так, із Божою милістю, ми подолаємо всі життєві труднощі та дійдемо до вершини гори, як у нашій Хресній дорозі. На вершині ми побачили величезний хрест. Отець Володимир запропонував нам стати навколо хреста і взятися за руки, щоб помолитися. Ми не вірили, що зможемо це зробити, адже нас було лише дванадцятеро, а підніжжя хреста було дуже широким. І от диво! Ми утворили коло і, тримаючи один одного за руки, молилися за мир у нашій Україні, а згодом на вершині гори пролунав її

     Після Хресної дороги о. Володимир повів нас у гості до родини Патріка та Ненсі, котрі вже 16 років приймають у себе на гостину богопосвячених осіб. Вони приїхали з Америки та побудували там великий красивий замок. Історія їхнього приїзду в Меджугор’є дуже цікава. В Америці вони були власниками великого бізнесу, але не мали миру та радості в душі. Після багатьох Божих знаків вони продали все своє майно і переїхали жити до цього містечка. Три дні минули дуже швидко, але вони були сповнені незабутніми враженнями, миром, радістю та великим бажанням молитися, насамперед за Україну. Щоденна програма перебування в Меджугор’є була насичена духовно: Вервиця, Хресна дорога, Святі Літургії, Адорація.

     Меджугор’є — це місце, де небо і земля зустрілися. Але в це важко повірити, доки там не побуваєш особисто. Тож хочу подякувати Богородиці за таку благословенну прощу, отцю Володимиру, який супроводжував нас, та прочанам із Барселони за ці чудові дні, проведені разом.

Прийміть і ви з відкритим серцем ті основні послання Меджугорської Богородиці: 1. Молитись серцем (Вервиця). 2. Причащатися. 3. Читати Біблію. 4. Постити. 5. Сповідатись.

Марія чує наші молитви і передає їх Господу.

Ксенія Цалів

Поділитися в: